Клуб альпинизма и горного туризма

Враження від «Кубку України в закритих приміщеннях», що проходив 4 – 6 грудня 2008 року в м. Чернівцях

Враження від цих змагань досить не однозначні. Хотілося б зазначити високий організаційний рівень: гарний полігон, з солідною, як для залів висотою маршрутів, комфортне і дешеве (20 гр. на добу) розміщення в гуртожитку, від якого близько добиратись до полігону змагань (20 хвилин пішки), відсутність стартового внеску.
Позитивні враження від міста – австрійська архітектура, особливо будівля університету вражає, тому поїздка виявилась цікавою в культурно-просвітницькому плані.
З приводу дистанції та самих змагань емоції нажаль не такі позитивні:
1. Вона відрізнялась примітивністю і не відповідала 4 класу (наприклад маршрут лазіння для 4 класу має бути не рівня «по драбині залізти»).
2. Судді не дотримались процедури підведення підсумків (за офіційним положенням результати команди на дистанції «Особиста» мали підраховуватись по двом кращим чоловічим і одному жіночому результату (як що в команді 4 учасники, як і було на даних змаганнях). Натомість результати було підраховано по 3 чоловікам і одній жінці, що значно змінило розташування команд у турнірній таблиці.
Другим спірним моментом був наступний: у трьох учасників був результат – 14,8 хв. При чому першому не відсікли мілісекунди, але відсікли їх другому та третьому – відповідно – перший зайняв перше місце (серед трьох), другий за рез. з мілісекундами зайняв друге місце, а третій – третє. Але в правилах чітко прописано, що результат визначається до секунд, у разі співпадіння результатів – місця займаються згідно порядку старту.
У тих же правилах зазначається – що результатом є час - переведений в бали, плюс штрафні бали, на цих же змаганнях – бали переводили в штрафи [Це свідчення того, що Головний суддя навіть не читав правил, на які намагався посилатись].
3. Нарада з представниками команд проводилась без ведення протоколу засідання і на ранок після змагань учасники отримували зовсім протилежні вказівки та вимоги, ніж зазначалось на нараді. Наприклад, Головний суддя зазначив, що підйом постраждалого має бути здійснений «довгим поліспастом», а зранку виявилось, що можливо застосування і методів самовилазу таких як «грудь – нога», «лівою-правою».
4. Умови змагань змінювались впродовж змагань, хоча в положенні прописано, що їх не мають право змінювати після старту першої команди (у змішаних зв’язок був відмінений етап «проходження стелі на драбинках», вже безпосередньо перед стартом змішаних зв’язок.
5. Особливі емоції викликали такі факти як – дозвіл страхувати через карабін в рукавицях (що наприклад, на етапі «Проходження стелі на драбинках» могло спричинити до падіння учасника на підлогу. До того ж на цьому етапі, лише силами представників вдалося переконати суддів повісити суддівські перила для самостраховки).
Страховка на нижніх ПС здійснювалась з землі, скрізь була об’явлена безпечна зона, але коли учасники почали страхуватися на переправі (один стоїть внизу, а інший іде по переправі і потім дюльферяє до першого) методом відходу (через те, що швидкість руху по переправі надто велика і вибрати через шайбу без провису неможливо) Головний суддя заявив: «Що це позір для учасників – така страховка».
По переправі дозволялось рухатись з контрольним вантажем на спині, але за те, що учасник тягну мотузку закріплену двома кінцями в його системі – штрафували.
Некомпетентність Головного судді також показували його відповіді на нарадах, коли на запитання: «Якими способами дозволяється здійснювати спуск постраждалого з супроводжуючим, які методи самовилазу дозволяється застосовувати і т.д.» - він відповідав: «Будь якими правильними», відмовляючись будь що пояснити, що свідчить про його некомпетентність і не знання способів взагалі [Досвід змагань показує, що те що один суддя вважає правильним, інший не вважає і тому актуально вточнити, що саме цей суддя вважає «правильним»].
Також цікавий факт заборони використовувати немуфтовані карабіни – відтяжки на ППС. На запитання, про їх використання довелося довго пояснювати, що являє собою стандартна відтяжка.
6. Неприємним та некоректним моментом було явне підсуджування на користь команди Чернівців – головний суддя при нараді відмовився подивитись фотоматеріали додані з протестом команди Миколаєва, що (за їх словами) підтверджували безпідставність виставленого штрафу, аргументуючи тим, що він не забовязаний цього робити і в Російських правилах про це йдеться [Цей штраф змінював диспозицію місць загальнокомандного заліку таким чином, що Чернівці ставали – 3, замість першого місця яке вони таки посіли, доречи як і обрахунок результатів дистанції «Особиста» за 2 чоловіками і однією жінкою].

Ось такі враження. А ми задаємо собі питання – «Чому люди приходять, гарно виступають і йдуть», – тому, що бачачи таке ставлення, вступаючи в складні, підчас конфліктні стосунки з суддями, не багатьом вдається втримати душевну рівновагу і лише велике захоплення спортом і взагалі туристичним життям дає сили і дозволяє боротися, часто в несприятливих, несправедливих умовах, ще й займати якісь місця. Цей нарис про конкретні змагання, але це не означає, що це єдині змагання на яких є несправедливість, придвзятість і не професійність. Просто шкода, що це кубок України (як би це поставив якийсь клуб, купка ентузіастів, чи любителів – то молодці були б, старались, але ж ці люди претендують на професіоналізм, і навіть не хочуть чути інших. Грамотний суддя завжди слухає представників і робить висновки, розуміючи, що це зазвичай люди з досвідом, що володіють знаннями і інформацією) і хвилює, що ці ж люди будуть ставити Чемпіонат України.
Виступаючи, ми часто стикаємось з проблемами підсужування: коли, наприклад, представник команди, чи тренер є суддею на дистанції (як приклад представник команди Маріуполя на дистанції «Рятувальні роботи», Хортиця) і користуючись цим «топить» чужі команди, особливо ті, в яких вбачає конкурентів. Коли судді потирають руки, навіть не соромлячись і перед учасниками – «Зараз ми вас ПОСУДИМО». Коли команду «особливо пильно судять», а іншу не помічають. Коли судді зводять особисті рахунки з представниками, тренерами, капітанами - відриваючись на «дітях» які до того не мають відношення, але лякаються і йдуть – бо їх образили, а вони ще не навчені давати відсічі. Часом складається враження, що деякі судді просто йдуть шляхом компенсації своїх несвідомих комплексів, принижуючи сильних учасників, самоутверджуючись таким чином, чи скидають емоційне напруження – конфліктуючи з учасниками та це тема окремого психологічного нарису. Звісно, всі живі люди, кожен має вподобання, комусь хтось подобається, але як що наш спорт йтиме шляхом розвитку стосунків, а не конкурентної боротьби, то він потоне в цих стосунках як в болоті. Росіяни не дарма прийшли до безштрафної системи – вона дозволяє проявитися сильному спортсмену, а не бути як заєць затравленим купою людей, що можливо ніколи в житті і не змагались (як свідчення ефективності – виступи Ростова на Хортиці – завжди перемога, навіть в слабкому складі, вони б’ють наші найсильніші команди). Альтернатива – бальна система, вона дозволяє компенсувати штрафи, за рахунок сильного виступу, коли ж іде рахунок на час – штрафи починають грати «над значення», а «професійний суддя» завжди знайде за що поставити штраф. Наша таблиця штрафів цьому сприяє. Для прикладу, штраф – «неправильне виконання тех. прийому» поставили в Чернівцях команді за розташування постраждалого не на поясі супроводжуючого, тобто п’ятнадцять сантиметрів плюс-мінус, хоча це ніде не прописано, і як що це комусь треба – маєш штраф і т.д. Суддя на дистанції часто вважає себе «Царем і Богом» і немає на нього управи, хоча є метод – знімати дистанцію на відео (судейське відео). Тоді спори можна вирішувати не шляхом «слово проти слова», а документальним підтвердженням. Звісно це не завжди можливо, команд багато, треба значна кількість апаратури, але тоді ми маємо прозорість і справедливість результатів і змагання між учасниками не переростають в «змагання з суддями».
Учасники теж бувають грубими, злими, різкими, нахабними і судді є справедливі та коректні (як приклад змагання які проводить Кіріченко Влад в Чернігові відрізняються лояльністю, приємністю та справедливістю). Є проблема фінансування – судді витрачають власні кошти, час, але його ж але те ж саме витрачають і учасники і ще сили, час на тренування, кошти на спорядження і це не привід для конфлікту, чи некоректного поводження. Але як що не знайдеться консенсус – не бути туризму спортом.

Викладені думки і враження зачіпають багатьох людей, етичність та лояльність яких викликає сумніви, тому я, хвилюючись за долю своєї команди, не хотілося, що б її засуджували ще активніше, не підписую цей нарис своїм справжнім ім’ям.

Форум » Змагання » Кубок України зі спортивного туризму (гірський) у закритому приміщенні, 04-07.12 м.Чернівці
	перенос