|
| |
Повідомлення: 335
Зареєстрований: 17.09.07
Репутація:
1
|
|
Відправлено: 11.03.08 11:01. Заголовок: Чому тонуть ті, хто вміє плавати. Ще один приклад чужої помилки на якій слід повчитись.
Набрати цей текст важкувато, так як клацати лише лівою рукою не зручно та повільно (їсти простіше :)). Мені соромно, що я так накололась, але потрібно написати це, що б застерегти інших від подібної помилки, що може коштувати життя. Почнемо з початку: ми лазили в Денешах. Вечоріло. Справа від маршруту «жіноча болда» є полочка на яку можна зайти без страховки і з неї починати наступний маршрут. Звідти ми і лазили. Страхували з самостраховки, а потім потрібно було спуститись вниз. Після дощу скелі мокрі і слизькі, тому Коля зійшов пішки а я вирішила спуститись по мотузці, до низу там метрів пять. Я вибрала страховочну мотузкуі спустила вузел до землі, інший кінець вже тіліпався внизу, але я не бачила, що він короткий і на ньому немає вузла, чераз те, що я вибрала мотузку вона ще вкоротилась. Я стала на здвоєну мотузку і почала спускатись дюльфером. Проїхала до ближньої полочки два метри і один кінець закінчився... я відчула як з рук вискользає мотузка, потім був політ який я чітко усвідомлювала і встигала рефлексувати. Я падала спиною, в лівій руці були скальникі, я перелетіла наступну поличку, оперлась правою рукою, зробила кувирок, впала на лікоть і на спині доїхала вже по землі до камня головою. Потім всі збіглися. Пихали таблетки, хотіли накласти шини. Велика подяка Кінасурі, Борис з Андрієм відвезли мене в Житомир на ренген. Ця історія має хепіенд – ушиб правої руки і все. Є люди які народжуються в рубашці, я певно в бронежелеті Потім ми розглядали місце падіння: я пролетіла головою вниз більше двох метрів, серед гранітних поличок, без каски якісь сантіметри і їздити мені у візочку, або заспокоїтись назавжди. Але висновки невтішні: я (буду казати про себе, а інші нехай замисляться, чи ні, їх справа) надто самовпевнена і те, що зазвичай «проносить» дає іллюзію власної «неуязвимості», але це не правда, всі люди смертні. Невдягнена каска, неперевірений дюльфер (це в цій історії), а в інших... стількі ж дурниць... Писати можна багато, як що вам вистачило духу дочитати – зробіть висновок. А я поки відпочиваю вдома, і лише вночі дико болить рука і перед очима картина падіння.
|