Відправлено: 14.03.08 11:42. Заголовок: НАПЛІЧНИК

Наплічник

Червоний, з білими смужками навкруг, і величезною кількістю лямок та зажимів, він стояв пустий на підлозі. В нього поставили каремат і він отримав горду осанку. Потім на дно запхнули спальника, присипали його зверху карабінами та льодобурами, далі поклали теплі речі і окремо білизну, запхнули за каремат капці, окуляри у футлярі і зверху трамбуючи та тиснучи поклали харчі. На зовнішні лямки причепили льодоруб і набили доверху всі кишені маленькими речами. В капюшон поклали фотоапарат. Рюкзак був зібраний.
Цей старий наплічник вже багато бачив за своє життя. Його носили в горах Кавказу і Карпат. Він підіймався на Ельбрус. Пережив багато морозів, дощів і снігопадів. Його любили, бо чому ж носили з собою надягаючи на плечі. Іноді йому звісно перепадало. Він сам відчував, що заважкий і його людина привалюючись кидала на землю плюхаючись зверху всією своєю вагою і тиснучи на бідного наплічника, але він терпів, бо розумів, що його людині теж важко. Але Найбільше він любив команду: "По коням", - коли він і інші рюкзаки описуючи дугу заскакували на спини своїх людей і їхали мальовничими горами та долинами, переходили стрімкі ріки. Його дуже любили, бо намагались будь що не замочити. Коли йшов дощ його укривали. Людина могла намокнути, але наплічника обережно огортала своєю курткою. Такий він важливий і цінний, не дай Бог щось з ним трапиться.
Іноді його людина пітніла і рюкзаку було не приємно, що м’якенькі його подушки спинки напитують людський піт. Ще він не любив, коли людина йшла повільно. Зазвичай коли вони підіймались вгору, вона чомусь скидала темп, проте в тому теж був позитив, бо тоді вона несла в руках свого гидкого льодоруба, що зазвичай бовтався ззовні і міг пошкодити тканину гострим носиком.
Наплічник був філософом і одного разу помітив, що люди рюкзаків схожі на своїх наплічників. Ось іде дівчинка з широкими стегнами і наплічник якій вона несе має талію та розширюється знизу. А от пішов худенький високий хлопчик і рюкзак в нього за плечима теж високий і вузький. Як що наплічник неохайний, з нього звисають стропи та мотузки, то й людина що його несе виглядає так само.
Ввечері на привалах рюкзак милувався красою природи і думав, як йому пощастило народитись саме наплічником, а не наприклад спеліомішком, чи дитячим портфелем.

 Відправлено: 14.03.08 21:51. Заголовок: :sm250: ..